Головна | Реєстрація | Вхід | RSSВівторок, 21.11.2017, 04:39
                   

Старокостянтинівська
загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №1
 
 


Вітаю Вас Гость
 

Форма входу
Меню сайту
Корисні посилання
Наше опитування
Хто завітав на наш сайт?
Всього відповідей: 113
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

Старкоостянтинівська середня школа №1 була збудована на честь 50-річчя Великого Жовтня в 1965 році. До цього школа була розміщена у двоповерховому будинку по вул. Пушкіна №52 (приміщення дореволюційної гвмназії). В написанні історії школи взяв участь увесь педагогічний колектив. В процесі підготовки "історії школи” переглянуто і використано історичні документи, зв’язані із заснуванням і розвитком школи. До революції 1917 року в місті Старокостянтинові було три школи, міське двокласне училище, дві церковно-приходських школи і гімназія, яку утримував нотаріус Соколовський. Гімназія Соколовського існувала всього два роки і була закрита, тому що її власник збанкрутував. Гімназисти були переведені у новозбудоване приміщення (колишній будинок школи №1. Будинок нової гімназії збудував на власні кошти в 1909 році Тройнер (бувший фурман багатого поміщика, відставного генерала с.Гриценки, володіння Замчисько). В 1911 році гімназія була закрита, тому що смотрителю не вдалося добитися, щоб вона була переведена на державні кошти, а коштів, одержаних за право навчання від учнів, не вистачало на утримання вчителів і будинку. Однак існування гімназії зіграло позитивну роль в подальшому розвитку народної освіти в Старокостянтинівському повіті. Під впливом громадськості міська Дума примушена була підняти клопотання про відкриття гімназії, яку й відкрили в 1912 році на правах казенних. Гімназія проіснувала до1920 року. В 1921 році вона була перетворена в соціально-економічну школу. Ця школа існувала два роки, після чого була перетворена в семирічну трудову школу. З 1932 року школа стала середньою. Перший випуск 10-го класу відбувся в 1936 році. Під час Великої Вітчизняної війни будинок школи був повністю зруйнований. Вчителі разом з учнями власними зусиллями відбудували рідну школу. Школа №1 була єдиною середньою українською школою міста Старокостянтинова. В школі нараховувалось 1200 учнів, з яких 250 були вихованцями дитбудинків. Цих дітей осиротила війна. В школі було 32 класи, навчання проводилось у дві зміни. В 1947 році в місті вперше заграв оркестр середньої школи №1. Його керівником був Первак Василь Абрамович. Зацікавив спортивно-масовою роботою учнів учитель фізвиховання Сіпайло Леонід Дмитрович. Першість в області завоювали шкільні футболісти, вони ж були учасниками фінальних республіканських змагань. З відбудовою міста зростали нові приміщення, в яких розташовувалися восьмирічні та середні школи – Цукрозаводська №6 і №7 (сучасна №8). Частина учнів школи №1 була переведена в ці школи, а це дало можливість частково розвантажити її. 1956 рік, ХХ з’їзд КПРС констатував: в роботі школи найбільшою хибою є певний відрив навчання від життя, недостатня підготовленість тих, хто закінчує школу, до практичної діяльності. З’їзд визначив необхідним, щоб учнівська молодь одержувала в школі теоретичну і практичну підготовку до майбутньої праці в промисловості і сільському господарстві. При школі створено майстерні по обробці дерева – на 20 робочих місць, по обробці металу – на 25 робочих місць. Майстерні обладнані верстатами та інструментами на суму 24 тис.41 крб.В майстерні учні навчилися користуватися інструментами, виготовляти навчальні приладдя, проводити ремонт шкільних меблів і т.п. Силами учнів старших класів виготовлено 15 столярних верстатів, проведено  огорожу шкільного подвір’я та дослідної ділянки 600 - погонних метрів, виготовлено ручки для лопат, сап, граблів, молотків, зроблені стелажі для шільної бібліотеки, силами учнів електрофіковано і радіофіковано школу, виготовлені карнізи для вікон, рамки для портретів, цей перелік виконаних робіт далеко не повний. Школа приймала активну участь у допомозі колгоспу "Шлях до комунізму” у збиранні врожаю: в 1955 році зібрано з 28 га 2864 ц картоплі, в 1956 році – 31,6 га – 3169 ц, в 1957 році – з 25,9 га – 2592 ц картоплі. Насаджено парк на площі 10 га. Комсомольською і піонерською організаціями школи в І кварталі 1958 року зібрано і здано державі 15,5 тонн чорного металолому. Значну допомогу подали учні колгоспові у розведенні водоплавної птиці (зібрано 2550 штук яєць). Школа виховувала і прищеплювала любов до праці, до науки і техніки. Школа і шкільний зал прикрашені картинами, які намалювали учні – члени художнього гуртка "Юний художник”. Старанно вирощував юних художників учитель Олександр Сергійови Маринич. Систематично при школі працюють гуртки: "Юний фізик”,  літературний, хоровий, хімічний, "Юний технік”, юннатів, активно працює духовий оркестр. Ініціативне, широке поле самодіяльності, зв’язок з життям – ось основні методи роботи колективу піонерів дружини імені Олександра Матросова. Велике значення у справі покращення роботи піонерської організації, перебудові методів її роботи мали рішення ХІІ з’їзду комсомолу та VІІІ пленуму ЦК ВЛКСМ. Міцно ввійшли в життя дружини численні свята: Свято школи, яке традиційно відмічається 30 серпня, Останній дзвінок – день закінчення навчання десятикласників, Свято врожаю – 20 жовтня, "Веселий Першотравень” – піонерське вогнище, походи в природу "Назустріч весні”, "Золота осінь”, "По рідному краю”. З 1956 року входить в традицію святкування дня народження піонерського загону, зустрічі з визначними людьми старших поколінь. У грудні місяці 1957 році при піонерській організації створено жовтенятську групу, до якої прийнято учнів 1-2 класів. Пожвавішала робота в піонерських загонах: збори загонів проводяться з врахуванням інтересів і бажань піонерів, широко запроваджено дух змагання, багато зборів проводиться у викладі цікавої, захоплюючої гри. Піонерська організація провела значну громадсько-корисну роботу. У 1958 році налагоджено тісний зв’язок з шефами військової частини. З 1964 року велика увага приділялась естетичному оформленню шкільного приміщення, актового залу. В школі створено кабінет суспільствознавства, педкабінет, оформлено стенди і альбоми, проводяться літературні конференції, педчитання, і як завжди, на першому місці – якість знань та суспільно-корисна праця учнів. У 1964-65 навч. році з відзнакою закінчили школу 6 учнів: Білецька Лариса, Гудим Надія, Івасюк Володимир, Черняк Георгій, Ярошенко Світлана, Комар Ганна. У цьому ж році школа зібрала 42 тонни металевого лому, з якого виготовлено автобус з надписом: "Вигтовлено з металолому, зібраного учнями Старокостянтинівської середньої школи №1”. У місті закладено фундамент для будівництва нової типової школи, як подарунок дітям на честь 50-річчя Радянської держави. Це викликало велику радість і натхнення учителів, учнів, батьків. Всі активно включилися в роботу по швидшому завершенню будівництва. Урочиста лінійка на подвір’ї старого приміщення школи відбулася в присутності дітей, батьків та багаточисленних гостей. У шкільному календарі з’явилася ще одна червона дата – 19 листопада 1965 року. Свято відкрив голова райвиконкому Шимков Микола Георгійович, секретар райкому партії Сторожук Іван Якович поздоровив колектив будівельників з успішним завершененям будівництва, а учнів та вчителів – з новосіллям і побажав великих творчих успіхів у навчально-виховній роботі. В урочистій обстановці будівельники вручають символічний ключ директору школи. Секретар РК КПУ Сторожук І.Я. перерізає стрічку. На свято запрошуються будівельники, батьки, представники громадськості міста. В актовому залі на 500 місць йде концерт художньої самодіяльності за розробленим сценарієм. Теплі і щирі поздоровлення одержали учні в день відкриття школи від генерала Сафонова, який очолював визволення міста Старокостянтинова. У новому будинку 24 класні кімнати, 6 світлих просторих рекреацій, обладнанні за сучасними вимогами кабінети – фізичний, хімічний, біологічний, технічних засобів. Чудовий актовий зал, великий спортзал, майстерні по обробці металу та столярна. Працює їдальня, буфет. В лютому 1965 року піонери школи прочитали в обласній газеті "Радянське Поділля” Статтю "Визволення Старокостянтинова” автора Лапотишкіна М.М. Написали піонери в редакцію газети лист з проханням прислати адресу автора статті. Виявилось, що стаття була взята з обласного архіву, але редакція запросила Головне управління кадрів, а через місяць прийшла адреса Лапотишкіна Миколи Михайловича. Все це стало початком великої кропіткої роботи "червоних слідопитів” загону імені М.Островського на чолі старшої піонервожатої Берлянт Еті Давидівни. Микола Михайлович відгукнувся на листи піонерів і прислав спогади. А в кінці квітня несподівано прийшло запрошення піонерам  загону   ім.Островського прибути в Москву на зустріч бувших однополчан 6-ї Старокостянтинівської ордена Суворова інженерно-саперної бригади. На зустрічі піонери записали виступи воїнів бригади, адреси всіх учасників зустрічі, обмінялись фотографіями, разом з учасниками зустрічі відвідали музей, пам’ятні місця столиці, сфотографувались з учасниками зустрічі біля бойових знамен бригади, які зберігаються в музеї Радянської Армії. Після зустрічі зав’язалась постійна переписка з її учасниками. Одному загону  не під силу вести таку важливу  справу і на раді дружини було вирішено для продовження початої справи і для розширення її створити клуб бойової слави. Клуб було створено в перших числах вересня 1965 року. Завдання були різноманітні і тоді в клубі бойової слави були вироблені напрямки роботи піонерів-слідопитів. Взимку 1966 року було вирішено підключити до клубу бойової слави і комсомольців школи. Весною 1966 року вчителі та учні насадили біля школи фруктовий сад, робили квітники, обсадили територію школи кущами, декоративними деревами, обладнали спортивний, географічний майданчики. На кінець 1967-68 н.р. успішність по школі становить 99,9%. Вісім десятикласників закінчили школу з відзнакою. З 1966-67 н. р. в школі працює педклас по підготовці вихователів дошкільних закладів. За два роки випущено 67 вихователів. Школа займає перше місце в області по обладнанню та естетичному оформленню, одержала обласний вимпел за зразковий санітарний стан, тримає першість по району у художній самодіяльності, зборі металолому, має значні спортивні досягнення. Піонерська організація – переможець Всесоюзного змагання "Сяйте, Ленінські зірки” і нагороджена грамотою ЦК ЛКСМУ. Оцінюючи роботу педколективу райком партії та райвиконком в честь 50-річчя Радянської влади вручили йому на вічне збереження пам’ятний прапор. Старокостянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 – це навчальний заклад, що виховує і плекає творчу особистість. В основі роботи педколективу – особистісна педагогіка, основним принципом якої є визнання, усвідомлення індивідуальності як людини з її неповторним внутрішнім світом. Для нас важливо, щоб кожен учень отримав не тільки різнобічні знання, а й розвинув у собі тільки йому властиві здібності, індивідуальні задатки і реалізував свої можливості. Розуміючи, що вчорашня загальноосвітня  школа не в повній мірі сьогодні може створити найбільш ефективні передумови для задоволення освітніх потреб  особистості, ми подбали про профілювання старшої школи. Вже четвертий рік в структурі школи ІІІ ступеня працюють суспільно-гуманітарні, філологічні, природничі, природничо-математичні профільні класи. Головне завдання, яке стоїть перед профільними класами, - підготовка на належному рівні випускників до вступу у вищі навчальні заклади. Щорічно 75-80 відсотків випускників школи стають студентами ВНЗ. Школа активно співпрацює з Київським Міжнародним університетом, Національним авіаційним університетом і Хмельницьким інститутом бізнесу. Вже не один рік слухачі факультетів довузівської  підготовки готуються на курсах при школі до вступу у ці вузи. З 13 березня нинішнього року на базі школи розпочинається навчання у Відкритому Міжнародному університеті розвитку людини "Україна”. Понад 15 років в школі діють класи з поглибленим вивченням окремих предметів. Сьогодні таких класів дев’ять. Поглиблено вивчаються англійська мова, математика, біологія, українська мова, історія України. У школі плідно та результативно працюють учасники Малої академії наук. Протягом останніх трьох років 10 старшокласників стали призерами обласного етапу конкурсу-захисту наукових робіт: Медведєва Ксенія, Синячов Євген, Заводовський Ілля,  вибороли І-ІІ місця в Універсіаді, започаткованій Київським Міжнародним університетом. Гордістю школи є призери обласних предметних олімпіад: Дуліпа Наталія, Балабон Ольга, Горєлов Віктор, Миколюк Олександр, Юзюк Ольга та ін. Створений більш як 17 років тому фольклорний гурт "Подоляночка” заявив про себе на Всеукраїнських та Міжнародних фестивалях. На них він завоював лауреатство. В січні 2002 року йому присвоєно почесне звання "Народний художній колектив”. Репертуар "Подоляночки” – автентичний фольклор, пісні, танці та обряди, записані керівником колективу Куновською Тетяною Дантонівною та учасниками гурту з вуст старожилів Хмельниччини. Цікаво те, що одяг, в якому виступають з концертами маленькі співаки, теж автентичний. Вишиті сорочки та ткані спідниці – це робота народних майстринь кінця ХІХ – початку ХХ століть. Тому не дивно, що у ХХІ столітті "Подоляночка” залишається самобутнім і неповторним колективом Подільського економічного регіону України. Справжніми професіоналами можна назвати вихованців сестер Тамари Петрівни Калібабчук та Оксани Петрівни Коломієць, учасників гурту декоративно-прикладного мистецтва "Зернятко”. З витинанками членів гурту мали змогу познайомитися не тільки жителі Хмельниччини, а й учасники Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури "Древлянські джерела”, Міжнародного фестивалю "Сонце, молодість, краса”, що проходив у Болгарії. Родинний колектив Коломійців-Калібабчуків двічі завойовував ІІ місце в обласному фестивалі родинних мистецьких колективів "Благослови, мати…” у номінації "Декоративно-прикладне мистецтво”. А в листопаді 2002 року йому присвоєно звання "зразковий художній колектив”. Жодне із міських свят не обходиться без зразкового танцювального колективу "Арабеск” (керівник Оксана Володимирівна Буєва), в складі якого понад 80 хлопчиків та дівчаток, залюблених в танець. З ініціативи керівника гурту, при спонсорській підтримці батьків протягом останніх років придбано декілька варіантів костюмів. Колектив неодноразово відзначався в обласному огляді художньої самодіяльності, здобув ІІІ місце в обласному фестивалі народного танцю "Подільський калейдоскоп”, що проводився в місті Хмельницькому в грудні 2003 року. В репертуарі колективу народні та сучасні танці, що є засобом формування високої художньо-естетичної культури вихованців. За багаторічну та багатогранну працю танцювальному колективу "Арабеск” у листопаді 2002 року присвоєно звання "зразковий художній колектив”. Спортивну славу школи примножують Калина Сергій (9-Г)  - тхеквондо, Шелест Тетяна (7-В ) шахи, Миропольська Олена (10-А)  - легка атлетика, Ільчук Анна (10-А) – легка атлетика, Болкун Наталія (8-Б) – легка атлетика, Мельник Наталія (7-Б) – легка атлетика, Безрук Іван (9-Б) – волейбол, Мельник Вікторія (9-Г) – легка атлетика, Ваврищук Михайло (11-Б) – футбол, Товстига Олександр (11-А) – футбол. Дитяча творчість, дитячі перемоги починаються із творчості і майстерності вчителів. Адже вчитель – це не просто професія, це велика місія на Землі. Не одне покоління педагогів дбало про високий рівень навчальних досягнень своїх вихованців.Славу школі створювали: Калінська Валентина Кирилівна, вчитель початкових класів, Буяльська Лідія Йосипівна, вчитель початкових класів, Дайчман Олександра Соломонівна, заступник директора, Босіна Неллі Давидівна, вчитель російської мови та літератури, Гробман Хома Якович, заступник директора, Олійник В’ячеслав Трохимович, директор школи до 1975 року, Козак Едуард Антонович, вчитель фізики, Калібабчук Неоніла  Никонівна, заступник директора,  Маринич Олександр Сергійович, вчитель малювання і креслення, Бубон Марія Олексіївна, вчитель хімії, Дорожко Марія Миколаївна, вчитель української мови та літератури, Кравцова Лідія Миколаївна, вчитель російської мови та літератури, Суслова Галина Борисівна, вчитель трудового навчання. Естафету старшого покоління прийняли: Якимчук Раїса Іванівна, вчитель фізики, Грищенкова Галина Михайлівна, вчитель біології, Куновська Тетяна Дантонівна, вчитель музики, Кримська Любов Анатоліївна, вчитель математики, Гур’єва Тетяна Іванівна, вчитель образотворчого мистецтва, Калібабчук Тамара Петрівна, Коломієць Оксана Петрівна, вчителі початкових класів, Онуфрійчук Василь Іванович, вчитель фізвиховання, Дев’яткова Тетяна Володимирінва, вчитель зарубіжної  літератури, Пекач Леонід Володимирович, директор школи  з 1975 до 2001 року, Буєва Оксана Володимирівна, хореограф танцювального колективу, Радецька Галина Василівна, вчитель української мови та літератури, Альохіна Антоніна Іванівна, вчитель фізики, Павленко Надія Олександрівна, вчитель початкових класів, Сиротюк Світлана Борисівна, вчитель інформатики, Кравчук Таїсія Степанівна, вчитель історії, Шевчук Раїса Георгіївна, шкільний бібліотекар.

 

 

 

 


Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz