В наш час дуже актуальною є проблема алкоголізму. Нехай ми з презирством дивимось на дядьків, що хитаючись повертаються ввечері додому, піднімають галас у транспорті чи навіть сплять просто на землі, але чи можемо бути байдужими до дітей та підлітків, які вже мають пристрасть до пляшки? Звертаюся до старшої аудиторії: пригадайте, коли ви почали вживати спиртне? В якій кількості? За яких обставин? Мені мама розповідала, що шампанське вона почала пити по святах з двадцяти, приблизно, років. Я дев’яностого року народження, закінчив школу і зараз навчаюся в університеті. Вже пробував різні спиртні напої різної міцності. Підкреслюю: пробував, а не систематично пив. А пропонували багато чого, окрім алкоголю. Та, дякувати Богу, у мене вистачило розуму відмовитися.
Мої однокласники почали пити пиво з 6-го класу, курити - з 7-го, напиватися горілки - з 9-го, поступово збільшуючи оберти, курити "травичку" - з 11-го. Зараз я впізнаю колишніх відмінників навчання лише за зовнішністю. Це вже зовсім інші люди. Алкоголь змінив їх, зіпсував їм життя. І вони ж самі це розуміють. Один однокласник, напившись, якось сказав мені: "Андрію, ти такий розумний, талановитий, кльовий... У тебе все буде добре. У тебе буде все, що ти захочеш... Тільки не пий. І не "хапай". Бо я вже підсів на план. А що тепер робити - не знаю..."
Мені його шкода... А у скількох людей проблеми в сім’ї через цю гидоту! Скільки родин руйнується, скільки життів губиться! На систематичне "вживання" людей штовхають різні обставини. Переважно - проблеми( це щодо дорослих людей). Дитячий же алкоголізм( і куріння так само) починаються через прагнення дітей здаватися дорослішими та крутішими. У малечі існує ідіотський стереотип, що це модно, круто і авторитетно. Треба негайно руйнувати цей міф!
Ідеальним варіантом було б зупинення реклами алкоголю та тютюну. В СРСР прибуток від продажу цигарок та спиртного становив третину державного бюджету, і зараз ситуація не змінилася кардинально, хоч і з’явилося багато нових засобів обкрадання та видурювання грошей у населення. Тож припинення реклами цієї гнилі є утопією. Але ж треба шукати вихід! Треба пропагувати здоровий спосіб життя, доводити, що це модно і престижно! Треба глибоко досліджувати проблему. Я навів приклад деградації з часів маминої молодості і до мого покоління. Що ж буде далі? У якому середовищі зростатимуть мої діти? Як бути, коли маєш спис, а на тебе їде танк? Як протистояти пропаганді, коли на неї витрачаються величезні гроші, маючи на озброєнні лише усвідомлення ситуації та бажання допомогти?
